ДИСУЛЬФІРАМ

ДИСУЛЬФІРАМ (Disulfiramum), біс (діетилтіокарбамоїл)ди-сульфід.

c₁₀h₂₀N₂S₄                                                      Мол. м. 296,5

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок, практично нерозчинний у воді, легкорозчинний у метиленхлориді, розчинний в ефірі, помірно розчинний у 96% спирті. T_пл — 70–73 °С. УФ-спектр: λ_max=245 нм (=455) у метанолі, λ_max=248 нм (=470) у 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої, λ_max=325 нм (=196), λ_max=260 нм (=855) у 0,1 М розчині натрію гідроксиду. Зберігають у добре закупореній тарі, яка запобігає дії світла.

Ідентифікують за T_пл; за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ; за реакцією метанольного розчину субстанції з розчином міді (ІІ) хлориду — з’являється жовте забарвлення, що переходить у зеленувато-жовте. Кількісно визначають методом аргентометрії у середовищі ацетону при наявності калію нітрату потенціометрично.

Фармакологічна група. N07 BB01 — препарати для лікування алкоголізму.

Фармакологічні ефекти. Застосування дисульфіраму викликає порушення метаболізму етанолу в печінці, що супроводжується накопиченням ацетальдегіду та призводить до розвитку головного болю та дискомфорту при вживанні алкоголю.

Застосування. Лікування хронічного алкоголізму у випадках, коли не вдається отримати терапевтичний ефект іншими методами (психотерапія, застосування апоморфіну та ін.) (див. Алкоголізм).

 Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2006; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.